/Files/images/Pricol.gif

Типові правила, дотримання яких сприяє ефективності батьківського спілкування.

При спілкуванні з дітьми батьки повинні:

постійно підкреслювати свою увагу до індивідуальності сина чи дочки, до їх прагнення до самоствердження;

проявляти увагу, інтерес і повагу до всіх дітей у сім'ї;

проявляти постійну готовність і вміння вислухати дитину, дати їй можливість говорити (виговоритися), відстоювати свої погляди, переконання;

перед тим, як показати дитині її помилки в поведінці, починати з похвали і схвалення позитивних якостей навіть при самому важкому характері сина (дочки);

віддавати перевагу ненав'язливим рекомендаціям, зауваженням і уникати стандартних повчань;

не докоряти дитині при наявності у неї негативних рис та якостей;

тактовно показувати кращі позитивні якості своєї особистості (ерудицію, працелюбність, пунктуальність, гуманні відносини до людей, порядність, чесність та інше), але при цьому не показувати, не підкреслювати своєї переваги над дитиною;

створювати сімейну атмосферу любові, доброзичливості турботи, захищеності радості і перспективи, що благополучно впливає на фізичне і морально-психологічне здоров'я дітей.

Поради батькам

1. Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

2. Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.

3. Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами.

4. Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

5. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.

6. Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.

7. Частіше звертайтесь за порадами до педагогів та психологів.

8. Більше читайте, і не лише педагогічну літературу, але й художню.

9. Звертайтесь до родини, в яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.

10. Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно.

Готуйте її до майбутнього життя. Говоріть з нею про це.

І ще:

Ніколи не займайтесь „виховною роботою" в поганому настрої.

Чітко визначте, чого ви хочете від дитини (і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.

Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.

Не підказуйте готового рішення, а скеровуйте на можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні та недоцільні кроки до мети.

Не пропустіть моменту, коли досягнуто перших успіхів. Відзначте їх.

Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.

Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам'ятайте: сутність людини і її окремі вчинки - не одне і те саме.

Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, не зважайте на помилку.

Виховання - це послідовність дій.

Вихователь повинен бути суворим, але добрим.

Ви повинні знати:

з ким приятелює ваша дитина;

де проводить вільний час;

чи не пропускає занять в школі;

в якому вигляді або стані повертається додому.

Про покарання

Караючи, подумай:"А навіщо?"

Покарання не повинно шкодити здоров'ю - ні фізичному, ні психічному

Покарання повинно бути корисним

Якщо є сумніви: карати чи не карати - не карайте

За один раз - одне. Навіть, якщо поганих вчинків скоєно багато, покарання може бути суворим, але тільки одне, за все відразу, але не по одному - за кожнийвчинок. Салат із покарань - це блюдо не для дитячої душі!

Покарання - не за рахунок любові, щоб не сталося, не залишайте дитину без нагороди й любові, на яку вона заслуговує

Краще зовсім не карати, ніж карати з запізненням

Покараний - пробачений. Інцидент вичерпаний

Без приниження. Щоб не сталося, яка б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як велич вашої сили над її слабкістю, як приниження іі гідності.

Дитина не повинна боятися покарання. Не покарання дитина повинна боятися, не гніву вашого, а засмучення!!

Кiлькiсть переглядiв: 18

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.